- голка
- колга
Краткий словарь анаграмм . 2014.
голка
Смотреть что такое "голка" в других словарях:
ГОЛКА — жен., ·стар. (галдить, голдить) шум и крик, волнение в народе, мятеж, ссора. Голк муж., вост. и сиб. звук, звон, шум, стук, зык, грохот, гул, особ. от выстрела, с раскатом; | отголосок, отклик, вторье, эхо. С голком пал, убить выстрелом наповал.… … Толковый словарь Даля
Голка — (древ. рус.) мятеж, народное волнение … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ГОЛКА — Пустить голку. Народн. Совершить поджог. ДП, 929 … Большой словарь русских поговорок
голка — и, ж. 1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4) перев … Український тлумачний словник
голка — [го/лка] лкие, д. і м. лц і, мн. лки/, ло/к дв і го/лкие … Орфоепічний словник української мови
голка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири голки … Орфографічний словник української мови
іголка — кы, ж. Вр. Голочка. Пошитий, як з іголкы знятий … Словник лемківскої говірки
голка-риба — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Дать голка — кому. Алт. Избить, поколотить кого л. СРГА 2 1, 11 … Большой словарь русских поговорок
ігва — голка … Лемківський Словничок
